НТВ плюс 

Что такое удаленная работа? Упражнения для поддержания здоровья при работе за компьютером

Під час роботи на комп"ютерах можуть діяти такі небезпечні та шкідливі фактори:

· фізичні

· психофізіологічні.

Електробезпека при роботі. Заходи щодо усунення небезпеки ураження електричним струмом зводяться до правильного розміщення устаткування та електричних кабелів. Інші заходи щодо забезпечення електробезпеки, збігаються з загальними заходами пожежо- та електробезпеки. В якості профілактичних заходів для забезпечення пожежної безпеки слід використовувати скриту електромережу, надійні розетки з пожежобезпечних
матеріалів, силові мережі живлення устаткування виконувати кабелями, розрахованими на підключення в 3-5 разів більшого навантаження, включати й виключати живлення обладнання за допомогою штатних вимикачів. Треба регулярно робити очистку внутрішніх частин комп"ютерів, іншого устаткування від пилу, розташовувати комп"ютери на окремих неспалюваних столах. Для запобігання іскріння необхідно рідше встромляти і виймати штепсельні вилки з розеток.

Освітлення. Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

· освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об"єктом розрізнення – найменшим розміром об"єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об"єкта і фону;

· необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

· на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

· в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

· величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

· слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Вимоги до монітору. Основним обладнанням робочого місця користувача комп"ютера є монітор, системний блок та клавіатура. Робочі місця мають бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін на відстані 1м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.

Робочі місця слід розташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрану паралельно напрямку погляду. Для уникнення світлових відблисків екрану, клавіатури в напрямку очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів, необхідно використовувати антиполискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах - жалюзі. Екран дисплея повинен бути розташованим перпендикулярно до напрямку погляду. Якщо він розташований під кутом, то стає причиною сутулості. Відстань від дисплея до очей повинна трохи перевищувати звичну відстань між книгою та очима. Перед екраном монітора, особливо старих типів, повинен бути спеціальний захисний екран. При його відсутності треба сидіти на відстані витягнутої руки від монітора. Фільтри з металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри. Вони усувають практично всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним. Ще одним моментом, який стосується зору, є необхідність створення неоднорідного поля зору. Для цього можна розвісити на поверхнях (стінах) плакати та картини, виконані у спокійних тонах. Наприклад, пейзажі.

Робоча поза. Зручна робоча поза при роботі з комп"ютером забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла та підставкою для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук вертикальні.

Важливою є форма спинки крісла, яка повинна повторювати форму спини. Висота крісла повинна бути такою, щоб користувач не почував тиску на куприк або стегна. Крісло бажано обладнати бильцями. Його потрібно встановити так, щоб не треба було тягтися до клавіатури. Періодично користувачу необхідно рухатися, вчасно змінювати положення тіла і робити перерви у роботі.

При напруженій роботі за комп’ютером щогодини необхідно робити перерву на 15 хвилин через кожну годину і треба займатися іншою справою. Декілька разів на годину бажано виконувати серію легких вправ для розслаблення.

Комп’ютерні хвороби. Наслідками регулярної роботи з комп’ютером без застосування захисних засобів можуть бути:

· захворювання органів зору (60% користувачів);

· хвороби серцево-судинної системи (20%);

· захворювання шлунково-кишкового тракту (10%);

· шкірні захворювання (5%); різноманітні пухлини.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

· увімкнути систему кондиціювання в приміщенні;

· перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран – під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз, при цьому екран має бути трохи нахиленим, нижній його край ближче до оператора;

· перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з"єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана;

· відрегулювати освітленість робочого місця;

· відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки;

· приєднати до системного блоку необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з’єднюють системний блок з іншими пристроями, слід вставляти та виймати при вимкненому комп"ютері;

· ввімкнути апаратуру комп"ютера вимикачами на корпусах в послідовності: монітор, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування);

· відрегулювати яскравість свічення монітора, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто яскравим, щоб не втомлювати очей.

Вимоги безпеки під час виконання роботи:

· необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не опускати її хитання. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися;

· для забезпечення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу ”миша” належить забезпечувати вільну велику поверхню столу для переміщення ”миші” і зручного упору ліктьового суглоба;

· не дозволяються по сторонні розмови, подразнюючі шуми;

· періодично при вимкненому комп"ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ганчіркою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чищення поверхонь комп"ютера.

Забороняється:

· класти будь-яку предмети на апаратуру комп"ютера;

· закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання і виходу з ладу. Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ГОСТ 12.1.009-76. ССБТ. «Електробезпечність. Терміни і визначення».

2. ДНАОП 1.1.10-1.01-97. «Правила безпечної експлуатації електроустановок».

3. ДНАОП 0.00-1.21-98. «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

4. ДНАОП 0.00-8.19-99. «Порядок проведення посвідчення електроустановок споживачів».

5. ДНАОП 0.00-8.20-99. «Порядок проведення експертизи електроустановок споживачів».

6. ДНАОП 1.1.10-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

7. ГОСТ 12.3.002-75. ССБТ. «Процеси виробництва. Загальні вимоги безпеки» - чинний нормативний документ з загальних вимог безпеки до виробничих процесів.

8. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. «Робоче місце при виконанні роботи сидячи».

9. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. «Виробниче обладнання. Загальні вимоги безпеки».

10. Вимоги безпеки до виробничого обладнання конкретних груп, видів, моделей розробляються відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91«ССБТ. Виробниче обладнання. Загальні вимоги безпеки».

11. Жидецький В. Ц, Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. - Вид. 2-е,. - Львів: Афіша, 2000. - 348 с.

12. Купчик М. П., Гандзюк М. П та ін. Основи охорони праці. - К.: Основа, 2000. - 416 с.

13. Сєріков Я. О. Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Харків, ХНАМГ, 2007, 227 с.

14. Ткачук К. Н., Халімовський М. О. та ін. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання, доповнене та перероблене - К.: Основа, 2006 - 448 с.

15. Керб А. П. Основи охорони праці: Підручник. – Київ, 2003р.

16. Дашлєва С. В. Інформаційно-комунікаційні технології. – Донецьк, 2011р.

17. Журнал «Охорона праці». №6, 2010р.

ВИСНОВОК

Тема даного реферату має назву «Основи техніки безпеки», виконувався бригадним методом. До бригади входили три студенти:

· бригадир – Гриб Наталія;

· учасник бригади – Максимів Марія;

· учасник бригади – Санагурська Мар’яна.

У рефераті розглядаються різні питання і терміни пов’язані з технікою безпеки у будь-якому середовищі. Розкриваються такі терміни: техніка безпеки, небезпечний виробничий фактор, небезпека, електробезпека, електротравма, особливості дії електричного струму на організм людини, робота з різними видами обладнань, причини смерті внаслідок ураження електричного струму та багато інших.

Техніка безпеки - це система організаційних і технічних заходів, технічних способів і засобів, що забезпечують з певною ймовірністю захист персоналу переважно від небезпечних виробничих факторів, призводять до травмування та загибелі працюючих. Техніка безпеки ставить перед собою мету знизити кількість смертей, травм, отруєнь у процесі професійної діяльності і ставить перед собою завдання виявити небезпечні виробничі фактори та розробити комплекс заходів щодо забезпечення безпечних умов праці працюючих.

В загальному реферат складається із шести розділів. У кожному розглядається техніки безпеки, як потрібно користуватися тими чи іншими матеріалами чи обладнанням, щоб не завдати шкоди здоров’ю та життю людини.

Я думаю, що усе насамперед залежить від самої людини. Тому що, якщо вона не знає як правильно себе поводити при аварії, яка може статися на підприємстві тощо. Така поведінка може вплинути на здоров’я або і мати летальний випадок. Тому потрібно перед роботою ознайомитися і вивчити техніку безпеки при користуванні тими чи іншими обладнаннями чи приладами тощо на підприємстві чи в будь-якому іншому середовищі.

Многие люди стали отдавать предпочтение удаленной работе. В таком способе заинтересованы как сотрудники, так и руководители. Последние, переводя свою фирму на данный режим, экономят не только на офисном помещении, но и на электроэнергии, оборудовании и других сопутствующих затратах. Для сотрудников такие условия намного комфортнее и удобнее, так как отпадает необходимость тратить время на проезд, а в крупных городах это занимает иногда до 3 часов. Работа дома на компьютере позволяет самостоятельно планировать и выбирать наиболее подходящее место.

Что такое удаленная работа?

Удаленный способ работы заключается в том, что сотрудники и работодатели находятся на определенном расстоянии друг от друга. Очень часто в таком режиме работают зарубежные предприятия, набирая специалистов из других стран. Для связи они используют электронную почту, по которой рассылают задания, получают отчеты и непосредственно конечный результат. Для того чтобы такой способ работы стал доступным, достаточно приобрести компьютер и иметь доступ к интернету. Например:

    Программист, разработав программу, отправляет ее заархивированным файлом с прикрепленной расшифровкой.

    Секретарь, получив рукописный материал, сделал набор текста на компьютере. Готовую работу отсылает по e-mail в заранее обговоренном разрешении.

Удаленный сотрудник

Должность удаленного сотрудника может быть в штатном расписании предприятия. Такое оформление позволяет пользоваться полноценным социальным пакетом. Рабочий стаж записывается в трудовую книжку, оплачиваются все налоги (подоходный, пенсионный и другие). Однако существует и такое понятие, как "фрилансер". Специалист принимается на предприятие для выполнения определенного проекта, при этом учитывается его стаж и на компьютере. Такое трудоустройство - временное, оплачивается по окончании работы одноразовым платежом (сумма обговаривается заранее).

Преимущества удаленной работы

При опросе сотрудников на предприятиях многие высказывают неудовольствие графиком, нехваткой свободного времени и неудобствами, связанными с праздничными и выходными днями. Такие проблемы полностью отсутствуют в надомной работе, удаленный режим имеет много преимуществ. Основные из них:


Обсудим недостатки

Удаленная работа на дому имеет и свои минусы. Такая занятость может потребовать от человека определенных усилий, благодаря которым работа будет плодотворной. От удаленного сотрудника требуется:

  • Быть самоорганизованным.
  • Приобрести оборудование и необходимых программы за личные средства.
  • Быть готовым к отсутствию стандартного общения с коллегами.
  • Правильно организовать рабочий процесс (иначе существует риск ненормированного графика работы).
  • Принять полную ответственность за выполняемый проект.
  • Побеспокоиться о предотвращении перебоев в интернет-соединении.
  • Обустроить рабочее место так, чтобы ничего не отвлекало от процесса.
  • Подготовить себя к тому, что родные сначала не будут воспринимать серьезно такой вид занятости. Следует набраться терпения!

Виды удаленной работы

Данный способ имеет несколько разновидностей.

    Надомный вид. Нет необходимости постоянного присутствия в офисе. Все оборудование и материалы сотруднику доставляют домой, где он может непосредственно работать. Самые распространенные вакансии такого вида: набор текста на компьютере, упаковка или сборка продукции, переводы, услуги корректора.

    Фриланс - предпринимательская деятельность по краткосрочным договорам. Такой специалист нанимается на временную для оказания определенных услуг, таких как юридическая консультация, продвижение сайта, коммерческая сделка, тестирование и проведение тренингов.

    Дистанционный способ. Сотрудники приходят в офис для получения задания, для выполнения которого необходимо посещать различные фирмы в других городах. Их заработная плата рассчитывается по количеству заключенных договоров. Такой способ работы используют для определенных должностей, например, менеджер по продажам, экспедитор.

    Удаленная работа дома на компьютере. Больше подходит для творческих людей, которые отлично справляются с индивидуальными проектами. Руководителю сдается непосредственно готовый вариант в установленный срок. Если сотрудником нарушаются какие-то условия, то его работа может быть частично, а иногда и полностью, не оплачена.

    Способы оплаты

Комп"ютер, розрахований на використання однією людиною, називають персональним (ПК). Людини, який керує роботою комп"ютера, називають користувачем.
Комп"ютер допомагає людині: швидко обробляти великі обсяги інформації, зберігати інформацію на своїх носіях, здійснювати пошук і передачу інформації. Якщо комп"ютер має вихід в комп"ютерні мережі , можливості пошуку і передачі інформації за допомогою комп"ютера значно зростають.
2.1.1. Апаратне забезпечення комп"ютера
Апаратне забезпечення комп"ютера являє собою набір технічних пристроїв. У залежності від виконуваних функцій всі пристрої можна розділити на наступні групи:
обробки інформації;
зберігання інформації;
введення інформації;
виведення інформації;
передачі інформації.
Процесор - пристрій, призначений для обробки інформації та управління роботою комп"ютера (рис. 2.1). Властивості процесора визначають швидкодію всього комп"ютера.
Серед основних властивостей, які характеризують процесор , можна виділити: набір виконуваних команд; швидкодія (швидкість виконання команд у мільйонах операцій за секунду), тактова частота.
До пристроїв зберігання інформації відносять оперативну і зовнішню пам"ять.
Оперативна (внутрішня) пам"ять - пам"ять, з якої безпосередньо пов"язана робота процесора. Оперативна пам"ять має високу швидкість читання і запису інформації, забезпечуючи, поряд з процесором , швидкодія роботи всього комп"ютера. Елементи оперативної пам"яті виготовляються на мікросхемах (мал. 2.2).
В оперативній пам"яті інформація зберігається тільки під час роботи комп"ютера. При вимиканні живлення комп"ютера вся інформація з цієї пам"яті стирається (тому оперативну пам"ять також називають короткочасної).
Поряд з процесором для порівняння розташований чорний квадрат розміром 2 * 2 см.
Зовнішня (довготривала) пам"ять - пам"ять, у якій інформація може зберігатися довгий час після вимкнення комп"ютера.
Довідка, (у посібник вчителя) До даних, що зберігаються в зовнішній пам"яті, процесор безпосередньо звертатися не може. Для цього вони повинні бути попередньо лічені в оперативну пам"ять.
До цього виду пам"яті відносять магнітну стрічку (рис. 2.3), магнітні і оптичні диски (рис. 2.4), флеш-пам"ять (рис. 2.5). Для запису і зчитування інформації з цих носіїв використовуються спеціальні пристрої, наприклад стример, дисководи. Деякі пристрої зовнішньої пам"яті об"єднують в собі носій інформації та пристрій для запису і зчитування інформації (наприклад, накопичувач на жорсткому магнітному диску, або вінчестер (рис. 2.6)).
Більш докладно носії та пристрої зовнішньої пам"яті будуть розглянуті далі.
До основних пристроїв введення інформації відносять клавіатуру і маніпулятор «миша».
Клавіатура - пристрій ручного введення інформації (рис. 2.7). Являє собою набір клавіш. Натискання клавіші забезпечує введення одного, відповідного цій клавіші символу , або викликає деяку дію.
Маніпулятор «миша» - пристрій ручного введення керуючої інформації для комп"ютера (рис. 2.7). Являє собою поміщається в долоні коробочку з датчиком переміщення (у вигляді кульки або оптичного покажчика) і декількома кнопками.
До основних пристроїв виведення інформації відносять монітор та принтер.
Монітор - пристрій візуального відображення інформації, що обробляється комп"ютером. На екран монітора виводиться текстова або графічна інформація.
В даний час широко використовуються монітори на основі електронно-променевих трубок (рис. 2.8) або з рідко-кристалічним екраном.
Серед основних властивостей моніторів можна зазначити розмір екрану (по діагоналі) і роздільну здатність. Розмір по діагоналі зазвичай вимірюється в дюймах і становить для сучасних моделей 17, 19 і більше дюймів. Дозвіл - це кількість точок по горизонталі та по вертикалі на екрані монітора. Наприклад, дозвіл 800x600 означає, що зображення на екрані складається з 800 точок горизонталі і 600 точок по вертикалі. Для сучасних моніторів роздільна здатність може досягати 1280x1024.
Принтер - пристрій для виведення текстової та графічної інформації в друкованому вигляді на папір або інший подібний носій (плівку, тканину, поверхню компакт-диска і т.д.). Існують принтери трьох видів: матричні, струменеві та лазерні. Якість друку визначається роздільною здатністю принтера.
У лазерному принтері барвник (тонер) наноситься на папір за допомогою лазерного променя, а потім припікаються за рахунок нагріву. У струменевому принтері зображення створюється струменем чорнила. Лазерні і струменеві принтери володіють високою якістю друку (високою роздільною здатністю), можуть бути кольоровими і чорно-білими.
У матричному принтері зображення формується ударами голок друкуючої голівки через фарбувальну стрічку. Розрізняють 9 - і 24-голчастими принтери (якість друку значно вище у останніх).
Основним пристроєм передачі інформації є модем-пристрій для передачі інформації від одного комп"ютера до іншого. Основною характеристикою модемів є швидкість передачі інформації.
Для обміну інформацією окремі комп"ютери об"єднуються в комп"ютерну мережу. Мережа може бути локальною - при об"єднанні комп"ютерів всередині одного приміщення або будівлі (наприклад, мережа в кабінеті інформатики). Мережа може бути і глобальної - при об"єднанні комп"ютерів, віддалених на великі відстані. Прикладом глобальної комп"ютерної мережі є мережа Інтернет , яка об"єднує мільйони комп"ютерів по всій Землі.
Деякі з перерахованих вище пристроїв комп"ютера змонтовані всередині системного блоку. Системний блок - апаратний блок комп"ютера, укладений в металевий або пластмасовий корпус і містить деякі пристрої комп"ютера (рис. 2.12). У системному блоці розташовуються процесор, оперативна пам"ять, деякі пристрої довготривалої пам"яті (вінчестер, дисководи), блок харчування та ін
Пристрої, що не входять у системний блок (наприклад, клавіатура , миша, монітор , принтер), підключаються до нього за допомогою кабелів через спеціальні роз"єми.
Крім основних пристроїв, існують і додаткові: звукові колонки, навушники, сканер , джойстик і ін Ці пристрої будуть розглянуті по мірі їх використання при роботі з різними видами інформації.
2.1.2. Програмне забезпечення комп"ютера
Для роботи апаратного забезпечення комп"ютера необхідний набір інструкцій - програм. Програма - послідовність команд для обробки інформації, складена людиною мовою, зрозумілою комп"ютеру. Програми складаються фахівцями - програмістами, а виконує команди процесор.
На комп"ютері може бути встановлено багато всіляких програм, які використовуються для вирішення різних завдань користувача комп"ютера. Наприклад, для підготовки текстів рефератів і доповідей , для обчислення значень алгебраїчних виразів, для малювання на комп"ютері, для прослуховування мелодій та перегляду фільмів і т.п.
Всі програми входять в програмне забезпечення комп"ютера.
Програмне забезпечення комп"ютера (ПЗ) - сукупність програм, встановлених на комп"ютері для обробки інформації.
За призначенням програми можна умовно розділити на: системні, прикладні та інструментальні.
Системні програми забезпечують спільну роботу всіх пристроїв комп"ютера і людини з комп"ютером. Найважливішою частиною системних програм є операційна система.
Операційна система (ОС) - набір програм, які керують роботою комп"ютера і забезпечують взаємодію між людиною і комп"ютером.
Існує багато різних операційних систем. Найбільш поширеними є MacOS , OS / 2, ОС сімейств Windows і Unix. Слово «сімейство» використовуються, щоб показати існування різних версій (варіантів) ОС Windows або Unix. Наприклад, для сімейства Windows існують версії: Windows 95 , Windows 98, \ Ут (1о \ У8 МО, \ Ут (1о \ У8 2000, \ Ут (1о \ У8 ХР і ін
Вибір ОС залежить від можливостей апаратної частини комп"ютера, функціональних можливостей ОС і зручності роботи з нею.
Прикладні програми, або програми, - програми, призначені для вирішення конкретних задач користувача у певній галузі науки, техніки, економіки, мистецтва, народного господарства і т.п.
Наприклад, прикладними програмами є програми MS WordPad , MS Word - програми для роботи з текстом, програми MS Paint , Ас1о"е PhotoShop, CorelDraw - для роботи з графічними зображеннями.
Інструментальні програми - програми, призначені для розробки комп"ютерних програм. Наприклад, мови програмування Pascal, Сі, система Інта.
Між пристроями комп"ютера, програмами і користувачем комп"ютера існують певні правила і засоби взаємодії, звані інтерфейсом комп"ютера. Наприклад, апаратні і програмні засоби , що зв"язують різні пристрої або програми між собою або з користувачем; або зображені на екрані монітора кнопки, меню та інші елементи управління , за допомогою яких користувач керує рішенням завдання. З різними видами інтерфейсів (призначений для користувача, апаратний і ін) ви будете знайомитися протягом усіх років вивчення інформатики.
Запитання і завдання:
1. Що таке комп"ютер?
2. Який комп"ютер називають персональним?
3. Для яких цілей людина використовує комп"ютер?
4. Що ви розумієте під терміном «апаратне забезпечення» комп"ютера?
5. На які групи можна розділити пристрої комп"ютера залежно від виконуваних ними функцій?
6. Для чого призначений «процесор»?
7. Як ви розумієте термін «оперативна (внутрішня) пам"ять»?
8. Перелічіть види пам"яті, пов"язані з зовнішньої (довготривалою) пам"яті комп"ютера.
9. Які ви знаєте основні пристрої введення інформації в комп"ютер? Покажіть їх у вашому кабінеті інформатики.
10. Для чого використовується клавіатура комп"ютера?
11. Для чого використовується маніпулятор «миша»?
12. Які ви знаєте пристрої виведення інформації комп"ютера? Покажіть їх у вашому кабінеті інформатики.
13. Назвіть основне пристрій передачі інформації від одного комп"ютера до іншого.
14. Для чого комп"ютери об"єднують у мережу?
15. Які основні пристрої комп"ютера розміщені в системному блоці комп"ютера?
16. Що ви розумієте під терміном «програма» для комп"ютера?
17. Що таке «програмне забезпечення комп"ютера»?
18. На які групи можна розділити всі програми з їх призначенням?
19. Що ви розумієте під терміном «операційна система»?
20. Для чого використовуються прикладні програми?
21. Як ви думаєте, чи зможе працювати користувач на комп"ютері, якщо на комп"ютері не встановлена:
а) операційна система;
б) програма для створення малюнків?
22. Для чого використовуються інструментальні програми?
23. Що ви розумієте під терміном «інтерфейс»?

2.2 Початки роботи за комп"ютером
2.2.1 Організація робочого місця для роботи за комп"ютером
Комп"ютер є електричним приладом. Його роботу супроводжують різні випромінювання , які впливають на організм людини та на стан навколишнього середовища. У приміщенні з працюючим комп"ютером змінюються фізичні характеристики повітря. Температура підвищується вище звичайної (до 26-27 градусів), а вологість знижується нижче норми (до 40-60%). У повітрі збільшується вміст вуглекислого газу і позитивних іонів. Ці зміни повітря викликають першіння в горлі, покашлювання, несприятливо впливають на працездатність людини . Рухомі елементи в комп"ютері, в основному вентилятори охолодження, створюють шум. І цей шум також справляє негативний вплив на людину.
Сучасні комп"ютери зазвичай відповідають нормам безпеки за рівнем випромінювання та шуму. Однак рекомендується дотримуватися таких правил в приміщеннях, де встановлено комп"ютер.
1. Монітор комп"ютера слід розташовувати в кутку кімнати або задньою поверхнею до стіни.
2. У приміщенні, де використовується комп"ютер, необхідне щоденне вологе прибирання. Не завадять в приміщенні акваріум або інші ємності з водою, які підвищують вологість повітря.
3. Необхідно частіше провітрювати кімнату.
Навантаження на очі при спілкуванні з комп"ютером сильно відрізняється від навантаження при інших видах зорової роботи (наприклад, читанні, перегляді телепередачі). Під час роботи постійно доводиться розглядати з близької відстані на екрані дрібні літери, малюнки, цифри, штрихи. Погляд періодично перекладається з екрана на клавіатуру. Це викликає напруження очних м"язів, яке посилюється світловим випромінюванням екрану.
Довге знаходження в сидячому положенні надає сильне навантаження на хребет. Це викликає часті болі в попереку і проблеми з поставою. Інтенсивне управління мишкою, джойстиком або клавіатурою призводить до зайвого напруження у м"язах кисті та передпліччя, що виявляється болем у зап"ясті.
Таким чином, тривала робота за комп"ютером призводить до сильного зорового і фізичної напруги. Щоб робота за комп"ютером була комфортною, необхідно правильно організувати робоче місце (рис. 2.13):
1. Меблі повинні відповідати вашому зростанню.
2. Стілець має бути обов"язково зі спинкою.
3. Відстань від очей до монітора повинна бути не менше 50 - 70 см. Очі повинні дивитися перпендикулярно в центр екрану.
4. Спина користувача при посадці повинна бути пряма або злегка нахилена вперед, з невеликим нахилом голови.
5. Між корпусом тіла користувача і краєм столу має бути вільний простір не менш 5 см.
6. Руки повинні вільно лежати на столі.
7. Ноги повинні бути зігнуті в тазостегновому і колінному суглобах під прямим кутом (при необхідності можна використовувати підставку для ніг).
8. Стіл, на якому стоїть комп"ютер, слід ставити в добре освітлене місце, але так, щоб на екрані не було відблисків.
Запитання і завдання:
1. Перерахуйте основні правила, які потрібно в приміщеннях, де встановлено комп"ютер.
2. Розкажіть, як правильно сидіти при роботі за комп"ютером?
2.2.2 Порядок включення комп"ютера
Щоб увімкнути комп"ютер, користувачеві необхідно виконати наступні дії:
1) включити монітор (наприклад, натиснувши кнопку ^ ^ на корпусі монітора). Монітор можна включати і після включення системного блоку. Але зазвичай його включають заздалегідь, щоб бачити на екрані, як іде процес завантаження комп"ютера;
2) включити системний блок комп"ютера (наприклад, натиснувши кнопку на системному блоці). Комп"ютер перевіряє працездатність всіх своїх пристроїв і, якщо все в порядку, видає 1 короткий звуковий сигнал;
3) почекати, поки завантажиться операційна система, і комп"ютер буде готовий приймати команди користувача. Операційна система автоматично завантажується з зовнішньої пам"яті (наприклад, з вінчестера) в оперативну пам"ять.
2.2.3 Взаємодія користувача з операційною системою
Момент, з якого користувачеві можна буде почати працювати, визначається завантажується операційною системою. Наприклад, ОС Windows XP завантажує на екрані монітора Робочий стіл (рис. 2.14). На Робочому столі розміщуються деякі елементи (об"єкти) для користувача інтерфейсу.
Користувальницький інтерфейс (інтерфейс користувача)-певні правила і засоби взаємодії користувача комп"ютера з програмою.
Часто до слів «для користувача інтерфейс» додають слова «дружній» і «графічний».
Дружній інтерфейс - інтерфейс, що забезпечує користувачу максимально зручну взаємодію з програмою, що не вимагає спеціального навчання. Це наочні, прості і зрозумілі для нього зображення на екрані, значки, піктограми, кнопки, меню , підказки в діалозі, звуковий супровід і т. п.
Графічний інтерфейс - інтерфейс користувача, заснований на засобах комп"ютерної графіки. Графічний інтерфейс передбачає взаємодію людини з комп"ютером у формі діалогу з використанням введення і виведення на екран графічної інформації, управління програмами за допомогою кнопок, меню , вікон, екранних панелей і ін елементів управління, а також виділенням кольором певних частин зображення або тексту, і т. п.
Наприклад, користувальницький інтерфейс ОС Windows вважають дружньою і графічним.
На малюнку 2.14 зазначені деякі об"єкти, за допомогою яких реалізується графічний користувальницький інтерфейс ОС Windows:
- Кнопка Пуск - кнопка відкриття набору команд для вибору потрібних програм, налаштування пристроїв комп"ютера, завершення роботи та ін;
- Панель задач - смуга на границі екрана монітора для розміщення кнопок працюючих програм та деякої іншої інформації (індикатор обраного мови, індикатор часу та ін);
- Значки (маленькі картинки) і ярлики (значки із стрілкою г) об"єктів - використовуються для доступу до цих об"єктів. Знайомство з іншими об"єктами інтерфейсу ОС буде відбуватися поступово, в міру необхідності.
2.2.4 Порядок виключення комп"ютера
Після того , як робота за комп"ютером завершена, його потрібно вимкнути. І робити це потрібно акуратно і правильно.
Щоб вимкнути комп"ютер, користувачеві необхідно виконати наступні дії:
1) завершити виконання всіх працюючих прикладних програм. Якщо цього не зробити, то програми завершуватися автоматично (операційною системою). Але це не завжди зручно і займає більше часу;
2) вибрати команду завершення роботи комп"ютера. Наприклад, для ОС Windows слід виконати послідовність дій:
- Натиснути кнопку Пуск;
- Вибрати команду Завершення роботи;
- Вибрати параметр Завершення роботи;
- Натиснути кнопку ОК.
Зауваження. Таку послідовність дій можна записати коротко: натиснути кнопку Пуск - »вибрати команду Завершення роботи -» вибрати параметр Завершення роботи - »натиснути кнопку OK;
3) після вибору команди завершення роботи комп"ютера, користувачеві слід почекати, поки комп"ютер буде вимкнено автоматично. Якщо комп"ютер автоматично не вимикається, на екрані монітора з"явиться повідомлення, як вчинити користувачеві далі. Наприклад, в ОС Windows на екрані може з"явитися напис «Тепер харчування комп"ютера можна відключити» (для відключення живлення слід
З ") натиснути кнопку ^ - ^ на системному блоці);
4) вимкнути монітор (наприклад, натиснувши кнопку ^ - ^ на корпусі монітора).
Інколи під час роботи комп"ютер «зависає», тобто не реагує ні на які дії користувача або реагує не стандартно , наприклад, видаючи лише звукові сигнали. Причиною цього може бути помилка програми або відмова деякого пристрою. При виникненні такої ситуації іноді доводиться виконувати перезавантаження операційної системи за допомогою кнопки RESET на системному блоці комп"ютера.
Сучасні комп"ютери - досить надійні пристрої і можуть працювати багато годин підряд. Не рекомендується часто вмикати і вимикати комп"ютер. Якщо якийсь час користувач не працює за комп"ютером, можна вимкнути лише монітор.
Зазвичай комп"ютери у кабінеті інформатики включають на першому уроці і вимикають після останнього уроку.
Запитання і завдання:
1. Перелічіть дії користувача при включенні комп"ютера.
2. Що ви розумієте під терміном «користувальницький інтерфейс»?
3. Якщо ви працюєте в ОС Windows, перерахуйте основні елементи Робочого столу (об"єкти користувальницького інтерфейсу ОС Windows).
4. Якщо ви працюєте в іншій ОС (не в ОС Windows), перерахуйте основні об"єкти користувальницького інтерфейсу ОС, що з"явилися на екрані монітора після завантаження ОС.
5. Перелічіть дії користувача при вимиканні комп"ютера.
6. Правильно дозволите ваш комп"ютер.
7. Правильно вимкніть ваш комп"ютер.
2.3 Робота за комп"ютером за допомогою маніпулятора «миша»
Для управління об"єктами на екрані монітора часто використовується маніпулятор «миша». Наприклад, за допомогою цього маніпулятора ви можете досить швидко вказати на потрібний об"єкт на екрані і виконати з ним будь-які дії. Таким чином, маніпулятор «миша» є одним з пристроїв введення керуючої інформації для роботи комп"ютера.
Для стислості надалі замість слів «маніпулятор миша» будемо використовувати тільки слово «миша».
2.3.1 Пристрій миші
Стандартна миша має дві кнопки - ліву і праву. Ліва кнопка використовується частіше і тому слово «ліва» зазвичай опускають зовсім.
Ліву кнопку миші іноді називають основною кнопкою. Однак ліву кнопку зручно вибирати основний, тільки якщо користувач «правша». Якщо користувач «лівша» і тримає миша лівою рукою, то для нього значно зручніше призначити основний праву, а не ліву кнопку миші. Зазвичай така настройка можлива за допомогою системних програм.
Для роботи з мишею потрібно обхопити її пензлем руки, щільно притиснувши великим пальцем і мізинцем. Рука при цьому не повинна бути напружена. Для упору покладіть руку на стіл. Переміщайте мишу по столу (а краще за спеціальним килимку), не відриваючи її від поверхні.
Для користувача-правші над лівою кнопкою розташовується вказівний палець. Над правою кнопкою - середній палець.
На нижній частині миші розташовується кульку або світловий промінь (датчики переміщення), який передає комп"ютера напрям переміщення миші.
На малюнку показаний пристрій миші з кульковим приводом:
1 - рух миші приводить до обертання кульки;
2 - горизонтальний і вертикальний ролики приводяться в обертання від кульки;
3 - ролики обертають кола з прорізами;
4 - інфрачервоний світлодіод світить крізь диск;
5 - датчик сприймає обертання кола як послідовні спалаху.
Іноді миша має ще й ролик, обертання якого використовується в деяких програмах для швидкого переміщення (прокручування) інформації на екрані монітора.
Миша підключається до системного блоку за допомогою кабелю або бездротового з"єднання (наприклад, інфрачервоного випромінювання).
Об"єкт на екрані монітора, що пересувається при русі миші по площині (по килимку), називають покажчиком миші. Вид покажчика миші залежить від дії, що в даний момент виконується на комп"ютері.
Наприклад, вигляд ^ говорить про те, що на екрані монітора можна вибрати
деякий об"єкт. Вид і з"являється, коли система недоступна для користувача, тому що в цей момент виконується якась інша
операція. Вид - ^ використовується при роботі з текстовою інформацією.
2.3.2 Управління комп"ютером за допомогою миші
Для управління комп"ютером за допомогою миші, використовуються наступні дії (операції):
1) переміщення миші (по килимку) - для переміщення покажчика миші по екрану монітора;
2) клацання лівою кнопкою миші - для підтвердження вибору об"єкта на екрані монітора;
3) клік правою кнопкою миші по об"єкту - для відкриття списку дій (команд) над об"єктом;
4) подвійне клацання лівою кнопкою миші - для виконання певного зарезервованого дії над об"єктом (наприклад, відкрити об"єкт);
5) переміщення миші при натиснутій кнопці - для переміщення об"єкта по екрану монітора, для зміни розмірів об"єкта та ін
Щоб виконати клацання кнопкою миші, потрібно один раз швидко натиснути і відпустити кнопку. У момент клацання в комп"ютер передається інформація.
Щоб виконати подвійне клацання кнопкою миші, потрібно швидко (протягом менше 0,3 секунд) виконати два рази клацання кнопкою миші. Виконання подвійного клацання не завжди виходить відразу, тому слід потренуватися.
Будь-яка дія над об"єктом можна виконати тільки після його вибору. Щоб вибрати об"єкт, потрібно:
1) перемістити покажчик миші на обираний об"єкт;
Для відпрацювання навичок виконання основних дій з мишею існують програми-тренажери.
Увага! При роботі з мишею не напружуйте руку! Якщо рука все ж втомиться, зробіть декілька вправ, розслаблюючих кисті рук.
Розглянемо на прикладі ОС Windows виконання керуючих дій за допомогою маніпулятора «миша».
1. Виконати клацання кнопкою миші по кнопці Пуск. Виконання: покажчик миші переміщаємо на кнопку Пуск і клацаємо лівою кнопкою миші.
Результат: відкриється набір команд кнопки Пуск;
2. Клацнути правою кнопкою миші по панелі задач. Виконання: покажчик миші переміщаємо на вільне місце панелі задач і клацаємо правою кнопкою миші.
Результат: відкриється набір команд панелі завдань.
3. Виконати подвійне клацання кнопкою миші по значку програми Мій комп"ютер.
Виконання: покажчик миші переміщаємо на значок програми Мій комп"ютер і виконуємо подвійне клацання лівою кнопкою миші.
Результат: відкриється вікно програми Мій комп"ютер (рис. 2.17). Тим самим ми запустили програму Мій комп"ютер;
4. Перетягнути значок програми Мій комп"ютер в лівий нижній кут Робочого столу.
Виконання: покажчик миші переміщаємо на значок програми Мій комп"ютер -> притискаємо {натискаємо і утримуємо) ліву кнопку миші -> перетаскиваем значок програми Мій комп"ютер в лівий нижній кут Робочого столу - »відпускаємо ліву кнопку миші.
Результат: значок програми Мій комп"ютер буде переміщений в лівий нижній кут Робочого столу (рис. 2.18).
Запитання і завдання:
1. Поясніть, для чого використовується маніпулятор «миша»?
2. Перелічіть, які елементи миші використовує користувач для роботи на комп"ютері? Поясніть і покажіть, як правильно тримати і переміщати мишу?
3. Що називають покажчиком миші?
4. Від чого залежить вид покажчика миші?
5. Перерахуйте, які дії з мишею використовує користувач для управління комп"ютером? Поясніть, для чого використовується кожна дія?
6. Поясніть, як виконати клацання кнопкою миші?
7. Поясніть, як виконати подвійне клацання кнопкою миші?
8. Поясніть, як виконати перетягування об"єкта мишею?
10. Перерахуйте, які дії повинен виконати користувач для вибору об"єкту!
11. Виконайте клацання лівою кнопкою миші по об"єкту, вказаному вчителем.
12. Виконайте клацання правою кнопкою миші по об"єкту, вказаному вчителем.
13. Виконайте подвійне клацання кнопкою миші по об"єкту, вказаному вчителем.
14. Виконайте перетягування значка програми, зазначеного вчителем.
2.4 Робота за комп"ютером за допомогою меню
2.4.1 Призначення та види меню
При роботі з програмою користувачеві часто буває необхідно подати їй певну команду, вибрати необхідний режим роботи або здійснити будь-яку дію. Для передачі команд програмі графічний користувальницький інтерфейс включає систему меню та панелей інструментів.
Меню - це набір елементів, кожен з яких відповідає тій чи іншій команді або дії.
Панель інструментів - це кнопки зі значками на них, об"єднані в єдине ціле і згруповані за призначенням. Кнопки дублюють часто використовувані пункти меню.
Меню може бути горизонтальним, в якому пункти розташовані один за іншим в один рядок, і вертикальним, у якого пункти розташовані один над одним.
Пункт меню може містити своє меню. Таке меню часто називають підменю.
Вибір пункту меню за допомогою миші виконується аналогічно вибору будь-якого об"єкта:
1) перемістити покажчик миші на пункт меню (рядок пункту меню виділиться іншим кольором);
2) клацнути лівою кнопкою миші.
Щоб закрити меню, не вибираючи у ньому жодного пункту, необхідно:
1) перемістити покажчик миші за межі меню (поза меню);
2) клацнути лівою кнопкою миші. Як вибрати пункт меню або закрити його з допомогою клавіш клавіатури буде розглянуто пізніше.
Багато об"єктів мають контекстне меню, яке містить команди, що застосовуються до виділеного об"єкту. Таке меню є зручним засобом інтерфейсу користувача, помітно прискорює роботу з програмою. Для відкриття контекстного меню в ОС Windows потрібно натиснути правою кнопкою миші по об"єкту.
Використання панелі інструментів буде розглянуто пізніше.
2.4.2 Пункти меню
Будь-яке меню містить пункти, вибір яких запускає на виконання певну команду. Пункти можуть включати:
1) текст - містить назву команди (звичайно одне-два слова).
Наприклад, текст «Зберегти» у пункті ^ 0Х Р ант"
2) виділений символ (виділення кольором або підкресленням) - дозволяє швидко вибрати пункт меню за допомогою клавіатури. Наприклад,
підкреслений символ С в пункті;;
3) гарячу (швидку) клавішу (кілька клавіш) - дозволяє виконати команди за допомогою клавіатури, не використовуючи меню. Це набагато прискорює виклик команди при роботі з клавіатурою.
4) спеціальні значки {/ ... ) - вказують на тип пункту меню.
Зліва від тексту може бути значок, який збігається з позначенням кнопки на панелі інструментів, що виконує таку ж дію.
Будь-який пункт меню може бути в даний момент доступним або недоступним. Якщо команда доступна, то вона може бути обрана для виконання. Текст доступних пунктів зазвичай має насичений колір (наприклад, пункт <& Вирізати ВІН + Х ^ а не д о ступні - бляклий, неяскравий колір (наприклад, пункт
Пункти меню можуть бути наступних типів:
1. Команда. При виборі пункту відбувається виконання команди. Які-небудь спеціальні значки в ньому відсутні. Наприклад, пункт вьделігь всі ВІН + А
2. Прапорець. При його виборі встановлюється або скидається який-небудь режим роботи (команда може бути включена або вимкнена). Якщо в лівій частині перед текстом стоїть символ ^, то режим включений.
Для виключення команди з нею потрібно клацнути кнопкою миші.
3. Перемикач. Цей пункт вказує на один з можливих режимів роботи програми, об"єднаних в групу. При виборі пункту-перемикача ліворуч від тексту меню з"являється символ , який зникає при виборі іншого пункту-перемикача в групі (наприклад, пункт Звичайний Інженерний ). у Вибір пункту може також відзначатися «натиснутим» значком зліва від тексту (наприклад, пункт Розмітка тексту __
1 = 1 Розмітка сторінки Н \
4. Розширена команда. При виборі такого пункту з"являється вікно, в якому здійснюється додатковий введення інформації (параметрів). Після тексту в цьому меню стоїть спеціальний значок... (три крапки).
Наприклад, пункт Масштаб. .... М асшта6
5. Каскадне меню. При виборі такого пункту відкривається підменю. Праворуч від тексту пункту стоїть символ . В операційній системі Windows для вибору такого пункту досить вказати на нього мишею.
| V Стандартна / Форматування
МеЬ-компоненти
Автотекст
Бази даних
Буфер обміну - / Настройка зображення
Рамки
Рецензування Малювання
Таблиці та межі
Форми
Елементи управління
Настройка.
Запитання і завдання
1. Що ви розумієте під терміном «меню»?
2. Як ви думаєте, ніж зручно для користувача комп"ютера використання меню у програмах?
3. Перелічіть види меню, які використовуються в ОС?
4. Як вибрати пункт меню за допомогою миші?
5. Які види пунктів меню ви знаєте? Поясніть коротко особливості кожного виду.
6. Як виглядають пункти меню, недоступні в даний момент?
7. Яким символом позначається пункт меню, якщо у нього є підменю?
8. Виберіть пункт меню, вказаний учителем.
9. Відкрийте підменю пункту меню, зазначеного вчителем.
2.5 Запуск і завершення роботи прикладної програми
Для роботи з різними видами інформації використовуються прикладні програми. За допомогою їх вирішуються такі прості завдання, як підготовка текстів, створення малюнків, прослуховування музики та перегляд відеофільмів. Прикладні програми використовуються і для вирішення більш складних завдань. Наприклад, для виконання розрахунків при конструюванні автомобільної та авіаційної техніки, створення тривимірних зображень різних об"єктів, обробки музичних творів.
2.5.1 Прикладні програми, які не використовуються, зберігаються в довготривалій пам"яті. Щоб почати працювати з якою-небудь прикладної програмою, її потрібно запустити (завантажити). Запуск здійснюється операційною системою по команді користувача. Програма (або частина її) зчитується з довгострокової пам"яті в оперативну пам"ять комп"ютера і стає готовою до використання.
Запуск програми, як правило, можна зробити декількома способами. Користувачеві надається можливість вибрати більш зручний для нього спосіб.
Наприклад, в ОС Windows для запуску прикладної програми можна використовувати команду Програми з меню кнопки Пуск або подвійне клацання кнопкою миші по значку програми. Опишемо ці способи більш докладно.
1 спосіб (за допомогою команди Програми з меню кнопки Пуск):
1) відкрити меню кнопки Пуск;
2) вибрати команду Програми;
3) у підменю клацнути кнопкою миші на імені вибирається програми.
Назва потрібної програми може знаходитися не в меню команди Програми, а у вкладеному підменю. Відповідно для її запуску потрібно послідовно перейти в підменю, де знаходиться ім"я потрібної програми.

2 спосіб (за допомогою миші): виконати подвійне клацання кнопкою миші на значку необхідної прикладної програми.
Наприклад, запуск програми WordPad в ОС Windows XP можна зробити:
1 спосіб - відкрити меню кнопки Пуск - »вибрати пункт Програми -» у підменю вибрати пункт Стандартні -> у наступному підменю вибрати пункт WordPad;
2 способом - знайти на Робочому столі ярлик програми і виконати подвійне клацання по ньому. У результаті кожного з перерахованих вище способів програма ^ ОГС! Рас1 запуститься і буде готова виконувати команди користувача.
2.5.2 Елементи вікна програми ОС
Кожна прикладна програма має свій інтерфейс. Однак розробники програм намагаються використовувати стандартні для конкретної операційної системи об"єкти і способи роботи з ними. Наприклад, стандартним об"єктом ОС Windows є вікно. Прикладна програма після запуску відкривається у вікні програми. У цьому ж вікні виводяться результати роботи з програмою. Кнопка, що відповідає вікна програми, з"являється на панелі завдань.
Над об"єктом вікно можна виконати наступні дії:
- Відкрити;
- Згорнути;
- Розгорнути;
- Перемістити;
- Змінити розміри;
- Закрити.
- Межі вікна (1) - вертикальні і горизонтальні лінії, що йдуть по периметру вікна.
1. Рядок заголовка вікна (2) - верхній рядок вікна. У цьому рядку розташовані:
- Значок системного меню вікна (3). Системне меню містить команди для виконання дій над вікном і команду Закрити для закінчення роботи з програмою;
- Назва (заголовок) даного вікна (у лівій частині рядка заголовка);
- Кнопки для зміни відображення вікна (4):
Згорнути ^ 1 - прибирає вікно програми з Робочого столу (кнопка вікна програми залишається на панелі завдань і програма продовжує працювати);
Розгорнути 1Ш1 - розгортає вікно на максимально можливу область екрану; Відновити ~ Ш - повертає розміри вікна, змінені кнопкою Розгорнути;
Закрити 2 <] - як правило, завершує роботу з програмою (кнопка вікна програми видаляється з панелі завдань).
3. Рядок меню програми (5) - рядок, в якій зібрані всі команди програми. У них (Файл , Правка, Вид і т.д.) команди зазвичай згруповані за їх функціональним призначенням.
4. Конфіденційність (6) - містять кнопки виклику часто використовуваних команд програми (для прискорення роботи користувача). Панелей може бути декілька. Список панелей інструментів програми, як правило, можна вивести командою Вид - »Панелі інструментів.
5. Робоча область вікна (7) - область, в якій розміщується інформація, що обробляється програмою.
6. Рядок стану (8) - рядок, у якій відображається інформація про вибрану команду, натиснутій кнопці панелі інструментів, режим роботи програми або про виконуваному в даний момент дії.
7. Лінійки (смуги) прокручування (9) - вертикальна і горизонтальна смуги. З"являються автоматично, якщо розміри вікна малі для розміщення всієї оброблюваної інформації. Лінійки використовуються для гортання документа в пошуках потрібної інформації. Кнопки зі стрілками (10) переміщають інформацію на деяку одиницю виміру. Бігунок (11) дозволяє переміщатися швидше.
2.5.3 Завершення роботи прикладної програми
Більшість сучасних операційних систем дозволяють запускати і працювати одночасно з декількома програмами. Наприклад, можна в одній програмі працювати з текстовою інформацією, у другій робити обчислення, а в третій створювати малюнки. Всі програми повністю або частково завантажуються в оперативну пам"ять комп"ютера. Тому кількість одночасно працюючих програм залежить від її розміру. Для звільнення оперативної пам"яті рекомендується закривати невживану програму, або говорять завершити роботу програми.
Щоб завершити роботу прикладної програми існує, як правило, кілька способів.
Наприклад, в ОС Windows завершити роботу з програмою можна так:
1 спосіб - за допомогою кнопки Закрити 2 <] з рядка заголовка вікна;
2 спосіб - вибором команди Файл -> Вихід з меню програми;
3 спосіб - за допомогою команди Закрити з системного меню вікна або клавішами Alt + F4.
Ознакою того, що робота з прикладної програмою завершена в ОС Windows, є відсутність кнопки вікна програми на панелі завдань.
Після завершення роботи програма вивантажується з оперативної пам"яті комп"ютера. Якщо користувачеві знадобиться знову використовувати цю програму, її потрібно буде заново запустити.
Запитання і завдання:
1. Де зберігаються в комп"ютері прикладні програми, які не використовуються в даний момент користувачем?
2. Перелічіть відомі вам способи запуску прикладних програм. Який спосіб вам подобається більше? Чому?
3. Запустіть різними способами програму, зазначену вчителем.
4. Перерахуйте основні елементи інтерфейсу основного об"єкта вашої операційної системи. Вкажіть їх призначення.
5. Як завершити роботу прикладної програми?
6. Завершіть роботу прикладної програми, зазначеної вчителем.
7. Запустіть зазначеними способами наступні програми:
1) використовуючи команди меню, запустіть одну із стандартних програм, що входять до складу ОС (наприклад, програму Калькулятор);
2) використовуючи маніпулятор «миша», запустіть програму-тренажер маніпулятора «миша» або клавіатурний тренажер.
8. Якщо ви працюєте в ОС Windows, завершіть роботу з програмами зазначеними способами:
1) програму Калькулятор - за допомогою спеціальної кнопки закриття програми;
2) програму клавіатурного тренажера - вибором команди Файл - »Вихід з меню програми;
3) програму Калькулятор за допомогою команди Закрити системного меню вікна.
2.6 Клавіатура комп"ютера
2.6.1 Призначення і структура клавіатури
В даний час основним пристроєм введення інформації в комп"ютер є клавіатура. За допомогою її клавіш можна вводити текстову і керуючу інформацію.
Існує велика різноманітність видів клавіатур. Проте структура їх і призначення клавіш однакова. Клавіші та їх поєднання дозволяють виконувати всі необхідні операції при роботі за комп"ютером без використання маніпулятора «миша». Це часто підвищує швидкість роботи, особливо при обробці текстової інформації.
Клавіатура складається з клавіш і має декілька світлових індикаторів , які інформують про режими роботи клавіатури.
Клавіші клавіатури за їх призначенням можна розділити на п"ять груп:
1) алфавітно-цифрові (символьні) клавіші;
2) керуючі клавіші;
3) клавіші управління курсором;
4) клавіші цифрової (додаткової) клавіатури;
5) функціональні клавіші.
Для освоєння роботи з клавіатурою рекомендується використовувати спеціальну програму - клавіатурний тренажер. Працювати з нею потрібно часто, поступово освоюючи роботу з клавішами.
2.6.2 Алфавітно-цифрові клавіші
Алфавітно-цифрові (символьні) клавіші використовуються для введення букв, цифр і спеціальних знаків. Клавіші цієї групи займають чотири ряди : 1-й ряд - нижній, 2-й - основний (на ньому розташовані часто використовувані букви алфавіту), 3-й - верхній, 4-й - цифровий. В 4-му ряду знаходяться клавіші цифр і спеціальних знаків, на інших рядах розташовані букви і знаки пунктуації. У центрі клавіатури розміщені клавіші з літерами, найбільш часто повторюваними в текстах.
Під нижнім поруч знаходиться велика клавіша Пробіл 1. Вона призначена, наприклад, для проставлення пробілу (порожнього інтервалу) між словами в реченні.
На символьних клавішах нанесені букви російської та англійської мови. Натискання однієї і тієї ж клавіші в різних алфавітах виводить на екран різні літери. Наприклад, натискання на клавішу з літерами Р і А в англійському алфавіті надрукує букву F, а в російській алфавіті - букву А.
Спосіб перемикання алфавітів залежить від налаштування клавіатури комп"ютера. Наприклад, для ОС Windows для цього використовуються комбінації клавіш Ctrl + Shift або А11 (ліворуч) +8 ЬШ.
Знак «+» між назвами клавіш означає, що для виконання потрібної дії необхідно натиснути всі перераховані клавіші-виконати комбінацію клавіш. Комбінація може включати і три клавіші, наприклад, С1г1 +8 ИЙ + Пробіл. Щоб виконати комбінацію клавіш, потрібно:
1) всі клавіші комбінації, крім останньої, натиснути і тримати;
2) натиснути клавішу останню комбінації;
3) відпустити всі натиснуті клавіші.
На клавіатурі можна набирати текст і в інших алфавітах (наприклад, у білоруському). Для цього необхідно відповідним чином налаштувати програму, що забезпечує роботу клавіатури.
Переключити алфавіт можна і за допомогою миші, використовуючи індикатор мови на панелі завдань ().
Літери кожного алфавіту можуть бути прописними (великими) або малими (маленькими). Для перемикання режиму прописних і рядкових букв використовується клавіша Caps Lock. При цьому змінюється стан світлового індикатора Caps Lock. Якщо потрібно набрати 1-2 великі літери зручно використовувати комбінацію клавіш 8ЬШ + літера.
На клавішах з цифрами і спеціальними знаками може бути написано по два-три символи (внизу і вгорі клавіші). Для набору верхнього символу використовується комбінація клавіш 8ЬШ + символ. Для набору символу, позначеного іншим кольором, слід перейти на відповідний алфавіт.
2.6.3 Клавіші
Керуючі клавіші використовуються для виконання додаткових дій (на малюнку 2.22 заштриховані сірим кольором): керувати комп"ютером, змінювати дії інших клавіш, перемикати режими роботи клавіатури і т.п.
Основними керуючими клавішами є:
1) Enter («_1, клавіша Введення) - використовується для підтвердження вибору користувача. Ця клавіша завершує введення команди і викликає її виконання;
2) Esc (іноді називають «ключ») - іноді використовується для скасування останнього виконаної дії. За допомогою цієї клавіші можна закривати меню без вибору в ньому будь-якого пункту;
3) Tab - для переміщення курсору уведення до наступної наперед визначеної позиції;
4) Caps Lock - використовується для вмикання і вимикання режиму прописних букв. Включений світловий індикатор Caps Lock говорить про те, що режим прописних літер;
5) Ctrl, Shift, АН (лівий і правий) - використовуються для зміни дії інших клавіш. Наприклад, клавіша Shift використовується для отримання великої літери при включеному режимі малих літер. Ці клавіші розташовані зліва і праворуч від алфавітно-цифрових клавіш.
2.6.4 Клавіші управління курсором
Клавіші керування курсором використовуються для впливу на курсор введення (наприклад, при роботі з текстом). До таких дій можна віднести наступні: переміщення курсору, переміщення курсору з видаленням символу та інші.
Розташовані клавіші управління курсором праворуч від алфавітно-цифрових клавіш і на додатковій клавіатурі (використовуються при вимкненому світловому індикаторі Num Lock).
Основними клавішами управління курсором є:
1) клавіші зі стрілками (<-----> Т ч1) - переміщують курсор введення в зазначеному напрямку на одну позицію. За допомогою цих клавіш можна переміщатися по пунктах меню (вибір пункту меню закінчується натисканням клавіші Enter).
2) Home, End - переміщують курсор введення в початок або кінець рядка;
3) Page Up і Page Down - дозволяють перегортати документ вгору і вниз;
4) + (Backspace, BS) - використовується для видалення символу, що знаходиться ліворуч від курсору. При цьому курсор зміщується вліво на одну позицію. Клавіша призначена для виправлення помилок, які виникають при наборі тексту;
5) Insert (Ins) - перемикає режими вставки і заміни символів;
6) Delete (Del) - використовується для видалення символу, що знаходиться праворуч від курсору. При цьому курсор залишається на місці. Клавіша призначена теж для виправлення помилок, які виникають при наборі тексту.
У комбінації з керуючими клавішами дію деяких клавіш переміщення курсору посилюється. Наприклад:
1) Ctrl + Home (Ctrl + End) - переміщає курсор введення в початок (кінець) документа;
2) ОгЬК ----- переміщує курсор вводу до попереднього слова.
2.6.5 Клавіші цифрової клавіатури
Клавіші додаткової цифрової клавіатури використовуються:
1) клавіша Num Lock - для перемикання режимів цифрової клавіатури. При цьому відбувається перемикання світлового індикатора Num Ьоск;
2) клавіші з цифрами і знаками арифметичних дій (при ввімкненому індикаторі Num Lock) - для введення відповідних цифр і знаків арифметичних дій;
3) клавіші з цифрами (при вимкненому індикаторі Num Lock) - дублюють дії деяких клавіш управління курсором;
4) клавіша Enter - дублює дію керуючої клавіші Enter.
2.6.6 Функціональні клавіші
Функціональні клавіші F1, F2, ..., F12 виконують дії (функції), закріплені за ними в прикладній програмі. Наприклад, F1-доступ до довідкової інформації, F2 - збереження документа і т.п. Дії цих клавіш визначаються розробниками програм і залежно від програми можуть змінюватися. Тому, перш ніж натискати ці клавіші, слід уточнити їхню функцію.
Запитання і завдання:
1. Для чого використовується клавіатура при роботі з комп"ютером?
2. Перелічіть, на які групи за призначенням клавіш можна розділити клавіатуру?
3. Коротко охарактеризуйте кожну групу клавіш (за призначенням) клавіатури.
4. Для чого використовуються алфавітно-цифрові клавіші клавіатури? Наведіть приклади.
5. Для чого використовуються управляючі клавіші клавіатури? Перерахуйте ці клавіші і покажіть на клавіатурі.
6. Покажіть на клавіатурі клавіші управління курсором. Для чого ці клавіші використовуються?
7. Для чого використовуються клавіші цифрової клавіатури при відключеному індикаторі Num Lock?
8. Для чого використовуються функціональні клавіші? Хто розподіляє функції цих клавіш: розробник програм або користувач програми?
9. Запишіть для кожної з перерахованих нижче клавіш, групу, до якої ця клавіша належить:
а) літера Д в) Ctrl, д) символ +
б) Т г) пробіл е) Enter
2.7 Прийоми роботи з клавіатурою
2.7.1 десятипальцевий (сліпий) метод друку
Десятипальцевий метод друку з"явився в минулому сторіччі для друкарських машинок і широко використовується зараз при роботі за комп"ютером. Цей метод дозволяє навчитися друкувати швидко і без помилок. Десятипальцевим цей метод називається тому, що передбачає суворе розподіл клавіш клавіатури між всіма десятьма пальцями двох рук. Цей метод називається ще й сліпим, тому що при наборі тексту не можна дивитися на клавіатуру. Цим досягається швидкість набору тексту.
Освоєння методу ведеться спеціальним навчанням і тривалими тренуваннями. Існують комп"ютерні програми навчання цим методом.
2.7.2 Постановка рук і пальців на клавіатурі
При роботі за клавіатурою слід дотримуватися наступних рекомендацій.
1. Зігніть руки в ліктях, витягніть кисті вперед долонями вниз.
2. З"єднайте кисті, стикаючись вказівними пальцями, великі пальці опущені вниз.
3. Перші дві фаланги пальців опустіть вниз, злегка зігнувши їх.
4. Розведіть кисті в сторони, залишивши між вказівними пальцями відстань, рівне 4 см.
5. Опустіть руки на клавіатуру (вказівний лівий палець потрапить на клавішу А, а вказівний палець правий - на клавішу О; дані клавіші мають виступ, що дозволяє контролювати правильність розташування рук).
Якщо рекомендації виконано правильно, то всі пальці стануть на основну позицію, торкаючись кінчиками середини відведених їм клавіш. При постановці на основну позицію пальці рук повинні бути злегка зігнутими, як ніби рука тримає круглий предмет. Вказівні пальці злегка стосуються кінчиками середини клавіш А і О, але не спираються на них. Правильність розташування руки наведена на малюнку 2.23.

Ж Д Л О р
Рис. 2.23. Правильність розташування руки над клавіатурою ПК
Рекомендоване відповідність клавіш і пальців рук, нажимающих ці клавіші, наведено на малюнку 2.24.
Права

Рис. 2.24. Відповідність клавіш і пальців рук на клавіатурі
Клавіші Backspace, Delete, Enter натискають мізинцем правої руки; клавішу Caps Lock - мізинцем лівої руки.
Клавішу 8ЬШ (їх дві на клавіатурі) натискують мізинцями лівої і правої руки. Клавіші 8ЬШ притискають із затримкою в нижньому положенні до тих пір, поки прописна буква або знак не буде надруковано.
Клавішу Пропуск натискають ребром великого пальця лівої чи правої (вільною у даний момент) руки.
2.7.3 Натискання на клавіші
Натиснення клавіш клавіатури виконується по-різному. Швидке натискання виконується, як легкий удар. Таким натисканням друкуються символи.
Швидке натискання на клавіші повинно бути уривчастим і несильним, але різким, без затримки пальця на клавіші. Натискання виконується подушечками пальців (рис. 2.23), в ньому беруть участь і кисті рук. При друку руку піднімають над клавіатурою приблизно на 1 - 2 см, А потім швидко й енергійно вдаряють по потрібній клавіші і повертають палець на вихідну позицію. Необхідно добиватися незалежних рухів пальців: коли один палець виконує натискання, інші розслаблені. М"язи пальців повинні діяти під час натискання, а відразу після нього розслаблятися.
Натискання може бути і тривалим - притиснути клавішу і утримувати її натиснутою. Так натискається, наприклад, клавіша Shift, якщо потрібно набрати 1-2 букви іншого регістра.
Лікті при роботі за клавіатурою не слід занадто сильно притискати до тулуба або далеко відводити в сторони. Від плеча руки повинні бути вільно опущені вниз, інакше кисті візьмуть неправильне положення на клавіатурі.
2.7.4 Вправи для зняття втоми під час роботи за комп"ютером
Для попередження перевтоми при роботі за комп"ютером необхідно суворо дотримуватися режиму роботи. При розвитку втоми очей, різі в очах, мерехтінні точок перед очима необхідно зробити перерву і виконати вправи для очей. Для зняття втоми м"язів тулуба необхідно періодично виконувати фізичні вправи.
Кілька комплексів вправ наведено у додатку. Ці комплекси не потрібно виконувати всі відразу. Слід виконати той, який більше відповідає вигляду вашої втоми. Комплекси час від часу потрібно міняти.
Запитання і завдання:
1. Як ви думаєте, для чого використовується десятипальцевий метод друку при роботи на клавіатурі?
2. Розкажіть і покажіть, як правильно розташовувати руки під час роботи на клавіатурі?
3. Якими пальцями рекомендують натискати клавішу Пропуск?
4. Які види натискань на клавіші клавіатури ви знаєте?
5. Як виконати комбінацію клавіш Shift +3? Які види натисків клавіш ви при цьому використовували?
6. Що потрібно робити, якщо користувач відчув втому при роботі за комп"ютером?
7. Які вправи ви знаєте для зняття втоми під час роботи за комп"ютером?

Сегодня компьютер стал частью нашей жизни. И, несмотря на то, что современные технологии постоянно совершенствуются, мы все же рискуем «нажить» проблемы со здоровьем. Способствуют этому и привычка сидеть за компьютером как попало и сколько попало. Вот и получается, что наш помощник и друг превращается в нашего врага. Поэтому знакомимся и запоминаем: правила работы за компьютером.

  • Выбирайте правильную позу. А именно: прямо напротив экрана, верхняя часть монитора на уровне глаз или чуть ниже.

  • Соблюдайте расстояние от глаз до монитора - 55-60 см (расстояние вытянутой руки). Нижняя часть монитора должна быть наклонена под небольшим углом к работающему (то есть, расположена чуть ближе).

  • Выбирайте для работы за компьютером удобное кресло. Желательно, чтобы это было эргономическое (ортопедическое) кресло с подлокотником и подголовником.

  • Высота сиденья кресла (стула) должна быть такой, чтобы руки, положенные на клавиатуру, были расположены горизонтально.

  • Каждый час делайте перерывы на 15-20 минут. Перерыв, в котором Вы просто блуждаете по Интернету или играете за компьютером, не считается.

  • Следите за дыханием: оно должно быть ровным, без задержек.

  • Выполняйте как можно чаще упражнения для глаз.

Все эти правила являются основными - они должны быть известны каждому, кто работает за компьютером. Много другой интересной и полезной информации о правильной работе за компьютером могут дать врачи. Вот, например, что по этому поводу говорит Елена Малышева, известная телеведущая и медик.

"Первое. У вас должен быть правильный стул. Стул должен поддерживать поясничный лордоз - изгиб вперед на пояснице. Стул, на котором я сижу, неправильный. Эти кресла - худшие из всех, потому что они заставляют нас вот это место, которое должно быть выгнуто вперед (поясничный лордоз), - заставляют нас разваливаться и выгибать это место в обратную сторону. Это противоестественный изгиб, он называется кифоз (то есть горбик). Стул должен с изменением высоты иметь специальную выгнутую спинку, которая будет упираться в ваш поясничный лордоз и заставлять вас сидеть в правильном положении. Это раз. Второе. Сидения должны быть такими, чтобы вы могли полностью сесть. И правило прямых углов. Вы должны сидеть за столом так, чтобы у вас колено и бедро были под прямым углом. То есть такая должна быть высота стула. И руки на столе у вас должны быть так, чтобы тоже был прямой угол. Везде прямые углы: между бедром и спиной, между локтем и предплечьем. И стул должен иметь ножки, регулируемые по высоте. И стол тоже. Тогда вы все подберете для себя правильно. Компьютер должен находиться на высоте глаз. Вы должны сидеть и смотреть прямо."

Также рекомендуем ознакомиться с содержанием телепередачи "Жить здорово", в которой обсуждаются правила работы за компьютером, "Компьютер. Как правильно с ним обращаться ".

Упражнения для глаз

Следующие упражнения помогут Вам снять зрительное напряжение при работе за компьютером. Упражнения рекомендуется выполнять ежедневно. Во время выполнения следует отвернуться от монитора или вовсе выйти из помещения, где находится компьютер.

  1. Стоя лицом к окну, найдите глазами максимально отдаленный объект в пределах видимости. На глубоком вдохе переведите взгляд на кончик носа. На выдохе опять найдите взглядом самый далекий объект в окне, потом вдохните и посмотрите вверх. Опять выдох - и взгляд в окно. Повторите упражнение 2-3 раза.

  2. Закройте веки и расслабьте глаза. В таком положении делайте вращательные движения глазами сначала по часовой стрелке, потом против неё. Сделайте по 5 вращений вправо и влево.

  3. Открытыми глазами медленно «нарисуйте» в воздухе восьмерку: по диагонали, по горизонтали, по вертикали. 5-7 восьмерок в каждом направлении будет достаточно, чтобы Ваши глазки отдохнули.

Как защитить глаза от компьютера

И еще один маленький секрет для тех, кто заботится о своем здоровье.

Врачи утверждают, что мед помогает защитить глаза от компьютера. По их словам, в состав меда входит комплекс полезных веществ, необходимых для нормальной функции сетчатки. Если после работы за компьютером глаза сильно устают, выглядят потухшими, появляется сеточка кровеносных сосудов, то это означает, что им необходима незамедлительная помощь.

Рецепт : после пробуждения, за десять-пятнадцать минут до чистки зубов, медленно рассосать столовую ложку меда. Желательно повторить эту процедуру и перед сном.

Крепкого Вам здоровья и удачной работы!